Психомоторний розвиток дитини, лікування іпотерапією

Психомоторний розвиток дитини – це дуже широке поняття, яке включає в себе такі напрямки:

• розвиток рухових функцій (великої моторики);
• розвиток спритності рук, координації рухів (дрібної моторики);
• розвиток активної мови і її розуміння;
• усвідомлення взаємозв’язку між явищами і предметами (розвиток мислення);
  вміння спілкуватися з людьми (розвиток соціальних і комунікативних функцій);
• розвиток самостійності в своїх діях.

Розвиток дитини – безперервний процес, який тим не менш проходить обов’язкові етапи. Для характеристики розвитку є поняття швидкості, або темпу, дозрівання. Темп характеризує інтенсивність процесів вікового розвитку нервової та інших систем організму на окремих етапах розвитку. Темп вікових перетворень змінюється в ході розвитку, і дитина переживає періоди прискорення і уповільнення біологічного дозрівання.

Іпотерапія – ефективний метод психомоторного розвитку дитини

1. Фізичний розвиток – зміна тіла і фізичних функцій організму: дрібної і грубої моторики, координації рухів, спритності.
2. Розвиток когнітивних функцій – розвиток пізнавальних функцій таких як увага і пам’ять, мислення, уява, інтелект, творчість, експресивна і імпресивна мова.
3. Емоційний і соціальний розвиток – розвиток емоційних реакцій, самоусвідомлення, почуттів, встановлення близьких відносин, моральна поведінка.

1. Пренатальний період – від запліднення яйцеклітини до появи дитини на світ. У цей період плід найбільш уражений до впливів агресивних чинників зовнішнього середовища. У цей період реалізуються хромосомні поломки і генетичні аномалії.
2. Дитинство – зростання і розвиток нервової системи, поява рухових і когнітивних здібностей, мови, прихильності до оточення.
3. Раннє дитинство – від 2 до 6 років, відбувається зміна тіла, воно стає довшим і тоншим, удосконалюються навички грубої і дрібної моторики, відбувається первинна самоідентифікація; більш інтенсивний розвиток мислення й мови, спілкування з однолітками;
4. Середнє дитинство – 6-11 років, розумові процеси продовжують удосконалюватися, встановлюються відносини з однолітками, збільшується запас слів;
5. Підлітковий вік – 11-20 років. Проміжний період між дитинством і дорослістю. Відбувається статева зрілість. Формується абстрактне мислення, моральні цінності, цілі.

• 6 тижнів. – утримує голову у вертикальному положенні;
• 2 міс. – піднімається на руках, лежачи на животі;
• 2 міс. – повертається з боку на спину;
• 4,5 міс. – повертається зі спини на живіт;
• 4 міс. – бере іграшки в руки;
• 7 міс. – сідає самостійно;
• 7 міс. – повзає;
• 8 міс. – намагається вставати на ноги;
• 10 міс. – грає в ладушки;
• 11 міс. – встає на ноги;
• 12 міс. – самостійно ходить;
• 14 міс. – малює каракулі;
• 16 міс. – піднімається по сходах з допомогою;
• 23 міс. – стрибає на місці;
• 25 міс. – вміє ходити на носках.

Слід пам’ятати, що наведені норми є середніми для дітей і можуть коливатися у кожної дитини в досить широких межах. Тільки кваліфікований фахівець з розвитку дитини може встановити у дитини факт затримки психічного або рухового розвитку. Важливо, що дитина з ознаками затримки розвитку обов’язково повинна бути оглянута дитячим неврологом так як затримка психомоторного розвитку – один з найбільш частих симптомів захворювань нервової системи у дітей. Іпотерапія є високоефективним методом реабілітації дітей з затримкою фізичного і психічного розвитку.

• координацію рухів;
• м’язовий тонус;
• постуральний контроль;
• силу м’язів тулуба, поставу.

В процесі занять відбувається інтенсивна стимуляція м’язів і нервових закінчень дитини, що призводить до нормалізації м’язового тонусу, збільшення сили м’язів, поліпшення координації рухів. В результаті у дитини поліпшується контроль над власним тілом, відбувається набування нових рухових навичок, їх закріплення, вона стає більш самостійна у повсякденному функціонуванні.