Реабілітація дітей з інвалідністю

Реабілітація дітей-інвалідів – це активний процес, метою якого є досягнення повного відновлення функції, порушеною внаслідок захворювання або травми, або оптимальна реалізація фізичного, психічного і соціального потенціалу інваліда з активною інтеграцією його в суспільство. Реабілітація як наука розглядає не тільки стан органів та систем організму, але і його функціональні можливості в повсякденному житті після завершення лікування. При оцінці відновлення хворих та інвалідів інтегральною характеристикою, на яку орієнтована реабілітація, є якість життя.

Загальновизнано, що іпотерапія є одним з найбільш ефективних методів реабілітації. Іпотерапія це організований комплекс фізичних вправ на спеціально навченому коні, який направлений на лікування, а також емоційну і фізичну реабілітацію інвалідів, включаючи дітей-інвалідів. В основі іпотерапії лежить використання рухів коня для відновлення функцій організму людини.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), у світі понад 650 мільйонів людей з обмеженими можливостями з яких 200 мільйонів складають діти-інваліди. Діти інваліди можуть розвиватися і розкривати свій потенціал тільки за умови доступу до реабілітаційних заходів. Реабілітація для дітей або дитяча реабілітація включає в себе всі послуги, що надаються дітям-інвалідам від дитячого до підліткового віку. До реабілітації дітей-інвалідів відноситься будь-яка допомога, необхідна для соціальної адаптації дітей, а не тільки фізична реабілітація.

Мета дитячих реабілітаційних заходів є зменшення наслідків порушеного функціонування частин тіла і систем організму; сприяння розвитку дитячих здібностей і участі дітей-інвалідів в різних заходах; поліпшення їх якості життя, освіту сімей та інших осіб, що забезпечують догляд (Organizacion Mundial де ла Salud, 2001). Концептуальні засади, а також підходи, які використовуються в реабілітації дітей інвалідів дуже схожі на ті, які використовуються в реабілітації для дорослих. Реабілітаційні послуги для дітей повинні бути доступні, цілісні, міждисциплінарні, організовані і інтегровані.

Таким чином в реабілітації дітей інвалідів можуть брати участь люди різних спеціальностей: лікарі, реабілітологи, фізіотерапевти, вчителі, соціальні працівники, психологи. Діти-інваліди потребують в реабілітаційній допомозі за участю команди професіоналів різних спеціальностей. Наприклад, діти, які потребують реабілітації, можуть мати затримку в розвитку, різні синдроми порушення мови або інтелекту або рухових порушень внаслідок дитячого церебрального паралічу.

Дуже важливим моментом є створення індивідуальної програми реабілітації для кожної дитини і його сім’ї. Залежно від потреб дитини в програму реабілітації можуть бути включені різні методики фізичного відновлення, медична допомога різних фахівців, консультації психолога, іпотерапія, логопеда, спеціального педагога, ортопедична допомога або протезування, консультування та навчання сім’ї дитини. Таким чином, планування реабілітаційних послуг для дітей, являє собою складний захід, призначений для детальної розробки допомоги дитини в довгостроковій перспективі. Важливим моментом є ранній початок відновлювальних заходів. Програми раннього втручання допомагають долати обмеження функцій дитини і попереджають їх наслідки. Також сім’я дитини з інвалідністю, яка бере участь в ранньому втручанні, менш схильна до стресу, більш згуртована і налаштована на подолання проблем, що стоять перед нею. Чим більше сім’я дитини проінформована про стан його здоров’я, симптомах і перебігу захворювання, можливості реабілітації, тим менше стресу, тривоги і дезадаптації відчувають її члени.

Деякі причини інвалідності у дітей можуть бути встановлені (наприклад, синдром Дауна або ДЦП), в той час як етіологія і фактори ризику для деяких інших захворювань не були ідентифіковані (наприклад, порушення комунікації пов’язані з аутизмом). Основні причини та захворювання, що призводять до необхідності реабілітації різні для дітей і дорослих. У дітей, причини інвалідності, найбільш часто вроджені (наприклад, пороки розвитку головного мозку або наслідки гіпоксії під час вагітності та пологів), в той час як у дорослих ці причини частіше придбані (наприклад, інсульти, черепно-мозкові травми). Що стосується прогнозу, перебіг і наслідки хвороби або травми у дітей залежать від багатьох факторів, які часто важко передбачити.

Симптоми захворювання у дітей-інвалідів та їх потреба в реабілітаційних послугах дуже різноманітні.

Основні причини інвалідності у дітей:

• дитячий церебральний параліч;
• вроджені вади розвитку;
• генетичні синдроми;
• вроджені порушення обміну речовин;
• нервово-м’язові захворювання;
• розумова відсталість;
• аутизм;
• порушення зору, слуху;
• захворювання органів дихання;
• захворювання системи крові та онкологічні захворювання;
• цукровий діабет;
• захворювання органів травлення і т.д.

Зростає кількість дітей з вродженими вадами розвитку, порушеннями обміну речовин, нервово-м’язові захворювання, генетичними синдромами. Також в сучасному суспільстві є безліч проблем пов’язаних з хронічними захворюваннями у дітей (наприклад, астма, алергія або ожиріння). Крім того, щороку з’являються нові технології і нові види реабілітації, які допомагають дітям-інвалідам набути нових навичок (наприклад, використання ботулінічного токсину для зменшення спастичності). Постійний розвиток нових технологій, зростання числа дітей інвалідів, змушує сферу реабілітації рухатися вперед, динамічно розвивається відповідно до нових вимог.

Практика реабілітаційного центру «Спіріт» показує, що за умови систематичних занять, навіть випадки, що характеризуються як «середньої тяжкості», можна вивести практично в нуль, до рівня здорової дитини. Звісно, досягнення такого результату вимагає цілого комплексу занять з дитиною, необхідним елементом яких є іпотерапія. Але досягнення таких результатів є реальним.